Наше сьогоднішнє життя неможливо уявити без комп’ютерів, планшетів, різних комунікаторів, вони масово присутні в кожній галузі української економіки та побуті. Але навіть найсучасніший гаджет не буде працювати без спеціальних програм, які необхідно розробляти, модернізувати, обслуговувати. Цим займаються суб’єкти індустрії програмної продукції, яким до речі, законодавством України передбачені суттєві пільги по сплаті податків. Створені всі умови, працюй на користь собі та держави, так ні.

   Нажаль деякі спритники від цього бізнесу намагаються обійти закон, зробивши і так привабливі умови для ведення ІТ індустрії, ще м’якішими. Про одного з таких, нещодавно під час позапланової документальної перевірки довідались фахівці столичного управління Міндоходів. Їм виявився керівник Київського підприємства «Г», яке надає послуги по популяризації та  реалізації програмної продукції.

   Відпрацьовуючи контрагентів даного суб’єкта господарювання, перевіркою був виявлений фіктивний договір з неіснуючою іноземною компанією за допомогою якого підприємство занизило податок на додану вартість та податок на прибуток на суми понад 565 тисяч гривень та 703 тисяч гривень відповідно.

   Не погодившись з рішенням перевірки, дирекція підприємства спробувала його оскаржити в судах, спочатку в окружному апеляційному суді м. Києва, а потім  у Київському апеляційному адміністративному суді. Суди першої та другої інстанцій дійшли висновку, що позивачем - підприємством «Г» не доведено економічну доцільність витрат без визначення конкретних послуг та причинного зв’язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, бухгалтерські документи пред’явлені позивачем не підтверджують правомірність формування валових витрат та податкового кредиту підприємства. За результатами розгляду цієї справи відкрите кримінальне провадження, передбачене ч. 3 ст. 212 КК України.