СИМВОЛІКА ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ
В основу герба Оболонського району покладено деякі факти історії і ознаки сучасності цієї місцевості. За обов'язковими правилами побудови гербів, він має подаватись у щиті.
Підніжжя щита герба Оболонського району розкриває давню назву основної частини району – Оболоні. Слово «оболонь», «болоння» означає низький берег річки, що заливається весняними паводками. Специфічна форма підніжжя щита відображає річкову рослинність, затоплену весняними водами. Використання частин геральдичної лілеї мотивується давнім походженням цього знака, безпосередньо пов'язаного з Києвом. За легендою, французька геральдична лілея з'явилась у Франції після одруження княжни Ганни Ярославни з французьким королем і геральдична лілея є трансформованою версією Тризуба Рюриковичів.
Фігура покровителя міста Архістратига Михайла символізує належність району до столиці України – міста Києва та одночасно відображає історичні відомості про відбиття киянами та князівською дружиною в ХІ ст. навали кочівників на території Оболоні. Тобто Архістратиг є ще й втіленням ідеї перемоги над ворожими силами і божественного покровительства місту та його мешканцям.
Символ золотого мосту є одночасно і відображенням реалій сьогодення – наявності на території району найбільшого в Києві Московського мосту, -- і символом того, що Оболонський район з'єднує дві частини міста, розділені Дніпром, лівий і правий береги єдиного Києва.
Міська корона є обов'язковою приналежністю муніципальної геральдики. Згідно з традиціями самоврядування, район є «містом у місті», тому щит великого герба Оболонського району Києва вінчає міська корона.
При створенні герба застосовуються метали (в тому числі золото і срібло) та барви (червона, синя, зелена, чорна, а також зрідка – пурпурова).
На Великому гербі Оболонського району в лазуровому щиті зі срібним підніжжям – срібна фігура Архістратига Михайла із золотим німбом, мечем і хрестом над золотим арочним мурованим мостом. Підніжжя містить зображення верхівок трьох срібних геральдичних лілей, спрямованих вгору, і двох лазурових, спрямованих донизу. Щит увінчано срібною міською мурованою короною. Щит накладено на золотий декоративний картуш, в нижній частині якого – фігурна лазурова стрічка зі срібним написом «Оболонський район Києва».
В якості малого герба використовується тільки гербовий щит.
Геральдичний опис Великого і Малого герба Оболонського району м. Києва
Великий герб
В лазурованому щиті зі срібним підніжжям срібна фігура Архістратига Михайла із золотим німбом, мечем і хрестом над золотим арочним мурованим мостом. Підніжжя містить зображення верхівок трьох срібних геральдичних лілей, спрямованих угору і двох лазурових, спрямованих донизу. Щит увінчано срібною міською мурованою короною. Щит накладено на золотий декоративний картуш, в нижній частині якого – фігурна лазурова стрічка зі срібним написом « Оболонський район м. Києва».
Малий герб
В якості Малого герба використовується тільки гербовий щит.
Опис прапора Оболонського району м. Києва
Прапором району є прямокутне двостороннє полотнище, утворене з двох рівновеликих горизонтальних смуг білого й синього кольорів. Співвідношення сторін 2:3.
У центрі полотнища розміщено кольорове зображення Великого герба Оболонського району. Висота герба складає 1:2 довжини полотнища.
Лицьова і зворотна сторони полотнища ідентичні.
Навершям древка прапора Оболонського району м. Києва є куля з білого металу, увінчана об'ємною фігурою Св. Архістратига Михайла з білого металу.
Опис Заохочувальної відзнаки Оболонської районної державної адміністрації м. Києва «Знак подяки»
В основу відзнаки покладено овальний лавровий вінок, перевитий стрічкою синьої емалі і написом вгорі «Подяка» рельєфними літерами жовтого металу та «Оболонський район» в нижній частині стрічки.
Центром відзнаки є рельєфне накладне зображення герба Оболонського району з білого металу, увінчане рельєфною міською короною з білого металу. У верхній частині гербового щита синьої емалі – рельєфне зображення Архістратига Михайла з білого металу, в центрі щита – зображення ажурного мурованого моста з жовтої емалі і розшивкою з білого металу. Підніжжя щита містить рельєфні зображення верхівок трьох геральдичних лілей з білого металу, спрямованих угору, і двох лілей із синьої емалі, спрямованих донизу.
Опис природних ресурсів Оболонського району м. Києва
Оболонський район м.Києва розташований на північному заході міста, на правому березі Дніпра, і займає площу 10,86 тис.га, або 12,86% території міста. Район межує з Деснянським, Дніпровським, Подільським, Святошинським районами. Чисельність населення району 319,0 тис.осіб, що становить 10,8% населення м.Києва.
Разом з тим, природні ресурси в розрізі району представлені великою кількістю та різноманітністю.
Зелені насадження району займають площу 2615 га, що складає 23 % від загальної, з них 65 га – зелені насадження Пущі-Водиці. Водні об’єкти на території району займають площу 1091 га, що складає 10% від загальної.
Характерною структурною особливістю Оболонського району є те, що поруч із щільною будівельною забудовою існують незабудовані території – навколо водних об’єктів та периферійні, які вкриті рослинністю лісових або лучних формацій. Ці землі мають виключне рекреаційне, оздоровче, екологічне значення і потребують охорони та збереження.
Водний басейн Оболонського району складають: річка Дніпро з затоками – Верблюжа, Волковата, Собаче гирло, Наталка; малі річки – р. Сирець, р. Катурка, р. Горенка, 2 струмки, 2 канали, 28 водоймищ.
Більшість внутрішніх водойм району використовуються в рекреаційних цілях – купання, рибальство, крім того води р. Дніпро, а також артезіанська вода, використовуються для водопостачання на питні, господарські та промислові потреби міста.
Всі внутрішні водоймища складають одну водну систему, яка безпосередньо зв’язана з басейном р. Дніпро.
Коротка характеристика основних водних об’єктів:
1.Затока Верблюжа – штучного походження, площа дзеркала води 96,2га, використовується в рекреаційних цілях для відпочинку населення. Затока утворена на місці кар’єру піску, з’єднана з р. Дніпро штучною протокою.
2. Затока р. Дніпро – Собаче гирло – штучного походження, колишній кар’єр піску, площею 83,0га. Використовується в рекреаційних цілях, з’єднана з р. Дніпро штучною протокою.
3. Затока р. Дніпро – Наталка – штучного походження, колишній кар’єр піску, площею 57,1га. Використовується в рекреаційних цілях, з’єднана з р. Дніпро штучною протокою.
4. Затока р. Дніпро – Волковата – площа водної поверхні - 4,8 га, природного походження, розташована у межах комунальної зони. Не може використовуватись як зона відпочинку населення в зв’язку з тим, що східну частину прибережно-захисної смуги та акваторії р. Дніпро відведено під влаштування автомобільної магістралі „Набережно-Рибальська”.
5. Річка Сирець – природного походження, загальна довжина 8,5 км, в межах Оболонського району – 2.12 км.
6. Водойма, озеро Редьчине (Міністерка) – штучного походження, колишній кар’єр піску, площа дзеркала води 40,8га. Використовується в рекреаційних цілях. На західному та північному березі організовані пляжі, завдяки чистій воді та цілющій синій глині, яка вкриває дно озера, користується популярністю серед киян та гостей міста.
7. Водойма – озеро Центральне – штучного походження, утворена на місці стариці Дніпра внаслідок намиву для житлової забудови території урочища Наталка. Площа озера – 2,6га. В даний час використовується як декоративне.
8. Водойма – озеро Вербне – штучного походження, колишній кар’єр піску, площа дзеркала 16,4га. Використовується в рекреаційних цілях – на берегах озера розташовано пляж з відповідною інфраструктурою.
В 1994 р. рішенням Київради (№14 від 17.02. 1994 р.) озеро Вербне було оголошено іхтіолого-ботанічним заказником. В озері зустрічається папороть сальвінія плаваюча – вид, занесений до Червоної книги України. Також тут нараховується більше 20 видів риб озерно-річкового комплексу.
9. Водойми системи каскаду озер Опечень – штучно створені у 1970-1973 роках як кар’єри піску для гідронамиву промислової зони та житлового масиву.
Система водойм, розташована у західній частині району Оболонь, передбачена для акумуляції дощового, талого та підземного стоку нагірної частини міста у процесі проходження високих паводків на р. Дніпро та служать для пониження рівня ґрунтових вод на прилеглій території.
Водойми системи з’єднані перепускними трубами і є відкритими водостоками, які приймають дощові зливні води з трьох районів м. Києва –Подільського, Шевченківського, Оболонського, з водозабірних басейнів р. Сирець, струмків Коноплянка, Куриний брід, Реп’яхів Яр, Бабин Яр та інших.
Загальна площа водойм та територій каскаду озер системи Опечінь складає 153,5 га.
10. Річка Катурка протікає в селищі Пуща - Водиця – довжина 4,1 км, в тому числі в межах району 2,96 км. У межах русла організовано два ставки штучного походження. Використовується як рекреаційна курортна зона. Вздовж обох берегів річки розташована територія Святошинського лісопаркового господарства.
11. Річка Горенка протікає в селищі Пуща - Водиця – довжина 7,95 км, в тому числі у межах району – 4,13 км. В межах русла організовано 5 ставків штучного походження. Використовується як рекреаційна курортна зона. Вздовж обох берегів розташована територія Святошинського лісопаркового господарства.
У межах району зелені насадження займають площу 2615 га, що складає 23 % від загальної, з них: 65 га – зелені насадження Пущі – Водиці, 38 га – парки; 129 га – сквери; 138 га – зелені зони проспектів та бульварів; 172 – паркова зона; 161 – зелені насадження водного басейну; 220– зелені насадження вздовж вулиць; 711 – зелені насадження захисних смуг водойм, 981 – зелені насадження підприємств та організацій.
До системи зелених насаджень району належать ліси, які є Державним лісовим фондом України.
На території Святошинського лісопаркового господарства знаходяться:
1. Заказник державного значення „Пуща-Водицький лісопарк”, загальна площа 350 га.
Статус Заказника державного значення наданий Колегією Державного комітету Української ССР від 26.07. 1972 р., № 22.
2. Ландшафтний заказник місцевого значення „Пуща –Водиця”, загальна площа 563 га.
Статус заказника місцевого значення надано рішенням Київради від 24.10. 2002 р. № 96/256.
3. Межигірсько-Пуща-Водицький лісовий заказник місцевого значення, загальна площа 1987 га.
Статус заказника місцевого значення наданий рішенням сесії Київради від 27.10. 2005 р. № 255/3716.
Лісові насадження найбільш ефективно підтримують природний стан біосфери сприяючи біологічному очищенню повітря і води. Один гектар лісу щорічно споживає від 3 до 6 тонн вуглекислого газу, виділяючи в атмосферу від 2,5 до 5 тонн кисню. Крім того, дерева очищають повітря від пилу не лише внаслідок затримання його кронами і зменшенням швидкості вітру, а й через виділення в навколишнє середовище великої кількості вологи. За 1 рік 1 гектар лісу очищає 18 млн. куб. м. повітря.
Пріоритетними напрямками екологічної політики в Оболонському районі, як адміністративної одиниці м. Києва, є поліпшення екологічного стану атмосферного повітря, водного басейну, земельних ресурсів, зелених насаджень, а також раціональне використання земельних, водних та інших природних ресурсів.
