Напевне, кожен з нас свого часу замислювався над питаннями: «Чи справді проблема тіньової зайнятості та заробітної плати «в конверті» така важлива?» «Чим ризикує за цих умов і що втрачає пересічний громадянин?» «А може все не так страшно і такий стан речей дається в знаки лише державній так би мовити «кишені»? Нажаль, у відповідях на ці питання серед громадян поки що нема одностайності. Чи-то через низький рівень поінформованості, чи через недостатній рівень громадської свідомості та відповідальності, що обумовлений нашим менталітетом...
І сьогодні, щоб мати точну відповідь на ці питання, щоб розвіяти сумніви та поставити крапку, Центральне об’єднане управління Пенсійного Фонду України в м. Києві вирішили обговорити дану проблему більш детально. Незважаючи на досить активну інформативно-роз׳яснювальну роботу, що проводиться працівниками Центрального об’єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, дана проблема лишається актуальною. Пропонуємо детально розглянути задіяні чинники і факти, зважити всі «за» та «проти» саме з точки зору впливу та наслідків цієї проблеми на сферу пенсійного забезпечення. І можливо, разом ми зможемо окреслити спільний шлях та знайти єдину правильну відповідь.
Отже, почнемо з початку. На сьогодні, неформальна зайнятість охоплює значну кількість робочих місць на підприємствах та організаціях формального і неформального сектору економіки (співвідношення становить 2, 25 до 1).
І, хоча поширення такої зайнятості серед кожної категорії громадян має певні об’єктивні причини, такі як: пошук заробітку під час здобуття освіти, бажання продовжити трудову діяльність як порятунок від зростаючого рівня бідності для осіб старше працездатного віку, можливість на певний період часу отримувати дохід, вищий порівняно з соціальними виплатами по безробіттю... Участь у тіньовій зайнятості, з одного боку, певною мірою дає можливість зберегти трудовий потенціал країни, сприяючи вирішенню проблеми доходів і навіть елементарному виживанню якоїсь частини населення. Проте, з другого – неодмінно відтягує масу ресурсів і зусиль на приховування як самої тіньової економічної діяльності, так і її результатів, породжує додаткові витрати суб’єктів господарювання, втрату обов’язкових податкових надходжень. Саме поширення неформальної зайнятості та практика сірої заробітної плати призводить до суттєвого недоотримання пенсійним фондом доходів, спричиняє скорочення виробництва, провокує високий рівень бідності працюючого населення та чималий відсоток оподаткування легального бізнесу, низький рівень дотримування встановлених законів.
Тепер поглянемо з точки зору пенсійного забезпечення. Щороку в Україні навантаження пенсіонерів на одного працюючого поступово зростає, що перешкоджає збільшенню рівня пенсій. В умовах низької продуктивності праці активне трудове населення не здатне утримувати зростаючу частку осіб пенсійного віку. Нинішня статистика свідчить, що кількість найманих працівників підприємств, установ, організацій, що безпосередньо визначає кількість платників страхових внесків, значно менша, ніж чисельність отримувачів пенсійних виплат. Крім того, на перешкоді стають тіньова зайнятість, вимушена неповна зайнятість, неформальна зайнятість, зайнятість без оформлення трудових відносин та т. ін., що, в свою чергу, негативно впливає на розмір фонду заробітної плати та обсяги надходжень до Пенсійного фонду України. Не менш важливим лишається питання рівня оплати праці та співвідношення росту зарплатні зі зростанням розміру пенсій.
Тож які можна зробити висновки, та яким має бути шлях вирішення даних проблемних питань? Фахівці вбачають основним шляхом покращення пенсійного забезпечення в країні зростання рівня оплати праці при одночасній її детінізації. Здавалося б, все очевидно, просто, зрозуміло та справедливо... Проте,
На сьогодні в нашому суспільстві досить поширена цікава парадоксальна позиція: пересічний громадянин не прагне змінюватися сам і змінювати власні звички, проте наполегливо вимагає суттєвих змін від влади та державних інституцій. Ми завжди з піднесенням декларуємо готовність рухатись до європейських показників та цінностей, з обуренням заявляємо претензії до держави, не поспішаючи самостійно виконувати норми законів чи змінювати власний менталітет, тобто, на практиці, охочих сплачувати податки в повному обсязі й декларувати власні доходи значно менше, ніж тих, хто отримує заробітну плату у «конвертах», але хоче отримувати субсидії на оплату комунальних послуг. Тому, висновок напрошується один, - щоб досягти сталих успіхів в реалізації будь-яких реформ та перетворень, необхідно всім братися до справи рішуче і впевнено, без виключень та поблажок! Адже, щоб в подальшому змінити наше майбутнє, нашу країну і можливо весь світ, починати потрібно з себе!
За інформацією ЦОУПФ У в м. Києві
