27 жовтня до Дня визволення України від фашистських загарбників та з метою вшанування пам’яті про легендарного співвітчизника, який пішов з життя 20 років тому, - Героя Радянського Союзу, льотчика-винищувача, педагога Вітковського Івана Петровича - на фасаді школи-гімназії 143 (вул. Богатирська, 2б) було встановлено меморіальну дошку. Ця урочиста подія відбулась завдяки ініціативі дочки Івана Вітковського Жанни Іванівни Шатрової та підтримки депутата Київради Наталії Приходько, Київської міської державної адміністрації, голови Оболонської РДА Олександра Цибульщака та директора гімназії Світлани Тросюк. В урочистостях взяли участь керівник апарату Оболонської РДА Петро Совенко, начальник відділу з суспільно-політичних питань Департаменту суспільних комунікацій КМДА Ярослав Шибанов, помічники депутата Київради Н.Прихотько, донька героя Жанна Іванівна Шатрова з чоловіком, учні та вчителі гімназії.
Вітковський Іван Петрович народився у селі Боровка (нині Чернівецького району Вінницької області) у 1914 році у сім'ї робітника. Закінчив середню школу, три курси механіко-технологічного технікуму та робітфак. У 1938 році закінчив Одеське військове авіаційне училище льотчиків. У боях німецько-радянської війни з лютого 1943 року. Воював на Північно-Західному, Брянському,1-му і 2-му Прибалтійських, 1-му і 3-му Білоруських фронтах. За період війни пройшов шлях від рядового льотчика до командира 66-го Гвардійського авіаційного полку винищувачів. На фронті зробив 257 бойових вильотів та 148 повітряних боїв. Особисто винищив 22 ворожих літака, у тому числі один літак - тараном.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 року за мужність і героїзм, проявлені в повітряних боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії майору Івану Петровичу Вітковському присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка». Окрім цього був нагороджений:
- чотирма орденами Червоного Прапора,
- двома орденами Вітчизняної війни І ступеню,
- 14-а медалями та орденами України.
Внаслідок багатьох поранень та контузій Іван Петрович став інвалідом Великої Вітчизняної війни II групи. Лікарі заборонили йому літати, тому у 1950 році він звільнився з лав Збройних Сил. Закінчивши Київский державний університет ім. Т. Г.Шевченка, історико-філософський факультет, більше 40 років життя присвятив дітям – викладав історію, працював директором та завучем СШ №143, що в Оболонському районі м. Києва. У вересні 1996 року Іван Петрович Вітковський пішов з житя та був похований на байковому цвинтарі.
