Охорона лісів від пожеж в наших умовах має надзвичайно важливе значення. Справа в тому, що майже п'ятдесят відсотків лісонасаджень – це хвойні, переважно молоді ліси, дуже небезпечні в пожежному відношенні.

Крім того, у літній період більшає кількість людей, які мають бажання відпочити на лоні природи. На жаль, багато хто з них не вміє поводитися культурно, дотримуватися елементарних правил пожежної безпеки.

Саме з їх вини, як свідчать факти, виникає дев'яносто і більше відсотків всіх пожеж.

Слід нагадати, що правилами пожежної безпеки в лісах у пожежонебезпечний період забороняється розкладати багаття в місцях, де може виникнути пожежа, а у будь-яку пору року – під кронами дерев, біля пеньків і на торф'яних ґрунтах.

В інших місцях, в міру крайньої необхідності, розведення вогнищ допускається на майданчиках, де спершу необхідно зняти дернину разом з верхнім шаром ґрунту. Коли мине потреба в багатті, його слід засипати землею або залити водою і покласти на це місце дернину.

У лісі заборонено кидати незагашені сірник та недопалки, застосовувати під час полювання пижі з матеріалів, що легко займаються або тліють.

Відпочиваючим в лісі варто пам'ятати, що з одного дерева можна зробити мільйон сірників і одним сірником спалити мільйон дерев.

Кожному відомо, що на місці розкладеного вогнища нічого не росте, як мінімум, протягом двох-трьох років. Тут вигоряє не лише трава, а й гумус, що призводить до збіднення землі на поживні речовини.

Для багатьох із тих, хто відпочиває, привал без багаття – все одно, що борщ без солі. Багаття на лоні природи – це своєрідне диво та в більшості випадків у ньому немає ніякої потреби. Його розкладають «для романтики» або просто з пустощів.

Багаття – це посягання на життя лісу та його мешканців. Проте багато людей на це не зважають. При низових пожежах у лісі горять мурашники, суха трава, опала хвоя, кора на деревах. Вогонь поширюється із швидкістю до 75 метрів за хвилину. «Червоний дракон», ніби з киплячого котла, на десятки метрів стріляє іскрами, палаючими сучками та шишками.

Немає нічого сумнішого від вигляду згорілого лісу. Боляче бачити в лісі пожарища. Кругом – обгорілий ґрунт, частокіл обвуглених стовбурів з облізлою корою. Не видно тут звірів і не чути голосів птахів.

3 часом пошкоджені вогнем дерева стають розсадниками короїдів та інших шкідників, загрозою для навколишніх ділянок живого лісу.

Отже, лісові пожежі – це велике лихо, з яким необхідно вести рішучу боротьбу не лише лісовій охороні, а й громадськості. На превеликий жаль, винуватців цього лиха в більшості випадків лісова охорона не виявляє. Ті ж порушники, на яких оформляються протоколи, відбуваються, в основному, незначним штрафом. Та хіба цим можна відшкодувати збитки, завдані лісу? У справі охорони лісів від пожеж головне – не допустити їх виникнення.

Тож не жартуйте з вогнем, спільно оберігаймо лісові багатства!

За інформацією Оболонського районного управління ГУ ДСНС України у м. Києві