Сьогодні в Україні, як і в багатьох інших країнах світу, серед підлітків, які навчаються у закладах освіти, набуло поширення явище булінгу (цькування), що виражається у психологічному тиску, жорстокому ставленні, фізичному насильстві, агресії, інших діях, вчинених із метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам.
Прикметною ознакою булінґу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням.
Минулого року в українських школах зафіксували близько 109 тис. звернень до психологів через цькування. При чому, до фахівців зверталися як самі учні, так і батьки з вчителями. Про таке заявила гендиректор Директорату інклюзивної та позашкільної освіти Міносвіти Лариса Самсонова.
Згідно з інформацією Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), з булінгом у колі однолітків в Україні стикалися близько 67% дітей. Також, за даними останніх опитувань, майже чверть українських школярів вважають себе жертвами булінгу, а близько 40% з тих дітей, хто зіткнулися з випадками булінгу, ніколи не розповідають про це своїм батькам. Також зазначено, що 44% з тих, хто спостерігав, як знущаються над їхніми однолітками, не реагували на такі факти через острах піддатися аналогічному знущанню.
2 жовтня 2018 року Верховна рада України прийняла за основу в першому читанні законопроект №8584, який визначає поняття булінгу і передбачає адміністративну відповідальність за нього.Проект підтримали 235 нардепів.
Вводиться визначення терміну "булінг". Так, згідно з проектом, булінг - це моральне, або фізичне насильство, агресія, у будь-якій формі, або будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати людину своїм інтересам, що мають ознаки свідомого жорстокого поводження.
Планується встановити відповідальність за булінг, а також приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим співробітником, керівником або засновником навчального закладу, у вигляді штрафу від 20 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у залежності від виду вчиненого правопорушення) - від 340 до 3400 гривень.
Також пропонується зобов'язати навчальні заклади забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил поведінки здобувача освіти в навчальному закладі, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв про випадки булінгу від претендентів освіти, їх батьків і т.д .
Крім того, проектом планується надати освітньому омбудсмену право здійснювати перевірку заяв про випадки булінгу в навчальному закладі, повноту і своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва і засновника навчального закладу; отримувати інформацію від центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки за загальною кількістю випадків булінгу в навчальних
Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.
Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.
Завідувач сектору
документування та контролю
Управління державної реєстрації
Головного територіального
управління юстиції у місті Києві
Собко Ольга Леонідівна
